- побалакати
- -аю, -аєш, док., розм.1) Переговорити, порозумітися з ким-небудь.2) Балакати (у 1 знач.) якийсь час.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
побалакати — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
посудити — суджу/, су/диш, док. 1) перех. і без додатка. Осудити кого небудь за щось. 2) перех. Судити, обмовляти кого небудь якийсь час. 3) неперех., рідко. Скласти певну думку про щось. || Поговорити, побалакати якийсь час. •• Посуди/ сам ; Посуді/ть… … Український тлумачний словник
погварити — гварю, риш, Ол. Погомоніти, побалакати. Ходте ту, та си погвариме дакус … Словник лемківскої говірки